Наталія Гордієнко - Мовчиш кричи

Як хочеш, то кричи, я можу й не почути
Бо внутрішній мій крик твій голос закриває
Не йдеш, не йди, хоч я й не відпускаю
Та знаєш, ми з тобою не про тишу
Ми про ту правду, що живе в очах
Про дотик, що слова не перепише І про кохання, що росте в серцях І навіть як мовчання нас накриє І навіть як загубляться світи
Я все одно відчую, що ти поряд І все одно знайдеш дорогу ти
Я більше не намагатимусь мовчати
Скажу все, що серце продиктує